ТОП-100 ведущих юридических фирм Украины 2016

ТОП-100 ведущих юридических фирм Украины 2016

 
 
 

«Дика» реструктуризація валютних кредитів: що пропонує законодавець?

09 квітня 2015 року народні обранці погодили в першому читанні проект закону, що має гучну назву «Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті». Одразу слід зазначити, що законопроект стосується лише споживчих кредитів фізичних осіб.

Варто зазначити, що при першому ж (навіть поверхневому) вивченні законопроекту виникає почуття, що депутати, приймаючи його керувались одним лише принципом «найбільша з перемог – вміння прощати», а одним махом ще й погодили остаточно зруйнувати банківську систему, щоб вдруге не збиратись в сесійній залі.

Загалом суть законопроекту можна звести до наступних пунктів: 

1. Невиплачене тіло та проценти переводяться в національну валюту за офіційним курсом НБУ на дату підписання кредитного договору.

2. Процента ставка за користування кредитними коштами не може бути більшою ніж та, що була за зобов’язаннями в іноземній валюті, а в разі, якщо за умови реструктуризації суми щомісячного платежу перевищує рівень кредитоспроможності позичальника, фін установа зобов’язана знизити проценту ставку. До якого рівня має відбутися таке зниження невідомо, може й до 0,1%.

3. Суми коштів, що були сплачені позичальниками у якості неустойки до реструктуризації зараховується в рахунок сплати заборгованості по кредиту і, одночасно з цим, підлягають списанню…що хотіли цим сказати «законотворці» незрозуміло.

4. Різниця між сумою нарахованих процентів за підвищеною процентною ставкою та основною процентною ставкою по кредитному договору на дату реструктуризації підлягає списанню.

5. Після дати реструктуризації заборгованості за кредитом, Кредитору забороняється нарахування неустойки (штрафів, пені) за споживчим кредитом в розмірі, що перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України.

6. Крім того, закон не знімає мораторій на відчуження нерухомого майна, що був встановлений в червні минулого року, а продовжує його дію до двох років від дати набрання чинності законом, а також передбачає, що в період дії цього мораторію відносно позичальників, поручителів, забороняється: (1) звернення до суду з позовом про примусове виконання зобов’язань; (2) вчинення виконавчого напису нотаріуса на кредитних договорах та договорах застави (іпотеки); (3) накладення арешту або вчинення інших дій по забезпеченню примусового виконання рішення суду щодо звернення стягнення на майно (в т.ч виселення); (4) вчинення будь-яких заходів позасудового звернення стягнення на майно; (5) відкриття або подальше виконання вже відкритого виконавчого провадження.

7. Всі відкриті виконавчі провадження за справами, що підпадають під дію мораторію, який введено в дію цим Законом - закінчуються. Всі виконавчі документи повертаються стягувачам. Одразу виникає питання: яким чином такі листи потім подавати знову, якщо після такого закінчення виконавче провадження не може бути розпочате знову?

8. З моменту укладення договору про задоволення вимог та передачі предмета застави/іпотеки у власність Кредитора припиняється зобов’язання, яке забезпечувалося заставою/іпотекою, навіть якщо вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимог Кредитора. Цікаво, що кредитор не має права відмовитись від його укладення.

9. У випадку, якщо відчуження предмета іпотеки/застави Кредитного договору, тобто, примусове стягнення або добровільна реалізація застави задля виконання зобов’язань перед Кредитором за Кредитним договором відбулася до набрання чинності цього Закону, то залишок заборгованості по такому кредиту вважається погашеним з дати оприлюднення цього Закону та списується кредиторами.

Після прочитання виникають питання: а що буде після цього з банками, яким доведеться списати мільярди гривень боргів та банківською системою країни взагалі? за чий кошт банки, неплатоспроможність яких різко посилиться із прийняттям такого закону, будуть рефінансуватися та скільки їх реально лишиться на ринку фінансових послуг?

Загалом можна сказати, що закон є невдалою пародією на те, що дійсно мало б відбутись із валютними кредитами в Україні сьогодення. Мабуть, авторам законопроекту, та й всім хто за нього голосував, невідомі принципи формування правової держави та фундаментальні принципи права взагалі, наприклад, баланс інтересів, добросовісність, розумність тощо. Очевидно, що народні обранці прагнуть «покращити все на своєму шляху» не задумуючись про будь-які наслідки своїх дій.

Дмитро Груба

юрист

АО «Правова група «Домініон»