ТОП-100 ведущих юридических фирм Украины 2016

ТОП-100 ведущих юридических фирм Украины 2016

 
 
 

Судовий збір: обережно, покращено!

22 травня 2015 року народні обранці вирішили взятись за реформування правосуддя шляхом обмеження доступу до нього. Підтвердженням цього факту є прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» № 2862 (далі – Закон), що був розроблений КабМіном.

Законом передбачено значне зростання ставок судового збору, скорочення переліку осіб, що звільняються від сплати судового збору, диференціацію розміру збору фізичних та юридичних осіб тощо.

Якщо перейти до конкретики, то за «щастя» подати позов майнового характеру в цивільній юрисдикції тепер прийдеться «викласти» 1,5% від ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної зарплати для юридичних осіб, при цьому верхньої планки, яка б обмежувала розмір судового збору немає (до цього вона складала 3 мінімальні розміри зарплати). Що стосується фізичних осіб, то їм прийдеться сплатити 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної зарплати, при цьому «фізиків» вирішили пощадити, встановивши верхню межу, щоправда розмір її поки невідомий, початковий варіант Закону її не містив, а правки вносились під час голосування з голосу. В господарській та адміністративній юрисдикції ставки встановили на тому ж рівні, що й у цивільній.

Окремо слід відміти, що Законом виключено ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», яка передбачала, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Також привертають увагу «розцінки» на апеляційний та касаційний перегляд справ, а також перегляд справ Верховним судом. Вони встановлені на рівні 110%, 120%, 130% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви відповідно.

Простіше розглянути вказані ставки на якомусь конкретному прикладі, так буде більш наглядно оцінено «масштаб трагедії»: наприклад, фіскалами за результатами перевірки підприємства винесено податкове повідомлення-рішення, яким виявлено заниження суми податкових зобов’язань на 1 мільйон гривень. Вказане рішення необхідно оспорювати в суді, бо процедура адміністративного оскарження в очах податкової зводиться до формули «сам дурак», тобто не дає жодних результатів. Оскільки оскарження ППР є позовом майнового характеру, то сума судового збору складе 15 тисяч гривень. Сума вже завелика, проте варто пам’ятати, що попереду може бути апеляція, а може й касація. За таких обставин сума судового збору сягне 16,5 тисяч гривень за апеляцію та 18 тисяч гривень за касацію відповідно. Тобто, щоб пройти всі судові інстанції прийдеться викласти майже 50 тисяч гривень. А, що робити якщо сума позову буде 10 мільйонів чи більше, а справу буде програно, розпочинати процедуру банкрутства?

Звісно є і позитивні моменти в Законі, наприклад, виключення із переліку осіб, що звільняються від сплати судового збору державних органів, що дозволить зменшити кількість безглуздих позовів тієї ж фіскальної служби до платників податків, проте на фоні вищеперерахованих змін це не рятує ситуацію.

Як ми бачимо парламентарі не перестають нас дивувати, покращуючи все на своєму шляху. Звісно попереду ще підписання Закону паном Президентом, проте, я думаю, що не слід надто розраховувати на його ветування, адже Закон підтримала і його партія. Іноді починаєш задумуватись, а чим відрізняється таке «жити по-новому» від «стабільності», що була до цього? Питання поки лишається відкритим…

Дмитро Груба

юрист

АО «Правова група «Домініон»